Забагато таланту

Стрічки новин яскраво зображають її спосіб життя: «Емі Вайнхаус потрапила у лікарню», «Емі Вайнхауз вийшла з лікарні», «Емі Вайнхауз вживає важкі наркотики», «Емі Вайнхауз побилася із власним чоловіком» і далі, далі, про усі ті погані речі (я вже мовчу про «Емі Вайнхауз вбиває хом’ячків» – і такий заголовок було знайдено у процесі пошуку матеріалу), що співачка встигає утнути у вільний від роботи час. Втім, поряд із цими заголовками ідуть інші, властиві, здавалося б, зовсім іншій людині. Про те, що Вайнхауз мріє бути матір’ю купи дітей, збирається працювати у клініці для реабілітації наркозалежних, про те, що за свої виступи вона бере не тисячі, а мільйони доларів. Людина-контраст, людина-неприємність. На скандалах легко заробити не тільки гроші, а й популярність, скажете ви. Щира правда. Проте окрім скандальної репутації Емі Вайнхауз має дещо, що, як відомо, не проп’єш. Це – талант.

Талант проявлявся із самого дитинства. Виросла Емі у єврейсько-англійській родині (що вже саме по собі інтригує; у вишуканому музичному оточенні – батьки, хоч і не мали до виконавської діяльності жодного стосунку, дбали про виховання мистецького смаку у дитини. Але, окрім природних здібностей до музики, Вайнхаус із найменших років не могла всидіти на місці. Тому не дивно, що в одинадцять років у Емі вже була власна група, яка виконувала реп, у дванадцять вона почала відвідувати театральну студію, в якій її протерпіли лише рік, щоб потім вигнати за погану поведінку, а у тринадцять вона вже схопилася за гітару. А там, звісно, і до власних пісень недалеко було.

Занадто творча особистість

Визнання прийшло до Емі у шістнадцять. Саме тоді за допомогою друга-музиканта демо-записи Вайнхаус потрапили до менеджерів EMI (ось тут, між іншим, їй дуже підфартило, адже це одна із найбільших звукозаписуючих компаній у світі), що саме шукали джазових вокалісток. Підписавши із ними контракт, Емі розпочинає професійно будувати кар’єру співачки.

Проте дебютна платівка виходить лише за три роки продуктивної праці – майже усі пісні написані Вайнхаус власноруч. Тут Емі і дала джазу як у переносному, так і у прямому значенні. «Frank», виданий у 2003 році, вразив абсолютно усіх як музикою, так і текстами, критики аплодували стоячи, а сам альбом невдовзі став платиновим. Проте співачка заявила, що цілком не задоволена результатом, а точніше тим, що лейбл помістив у альбом кілька композицій, що сама виконавиця не вподобала. А вже після виходу другого альбому взагалі зізналася, що тепер навіть слухати «Frank» не може.

Хоча, можливо, це тому, що після дебюту особистість Вайнхауз перетерпіла деякі зміни. Приватне життя Емі стало просто скарбом для преси – жовтої і не дуже. Усе, чим час від часу компрометують себе зірки, зійшлося у одній Вайнхауз. Дитячий діагноз «дзиґа» або минає з часом і залишає людині просто почесне звання «енерджайзера», або ж прогресує і дає важкі ускладнення. З Емі трапився другий варіант. Наркотики і надмірне споживання спиртних напоїв, до яких співачка призвичаїлася ще у школі, неадекватна поведінка, багатозначні заяви щодо власної сексуальної орієнтації… Продюсери тільки чухали потилицю і думали, як врятувати талант, що спивався у них на очах. Вайнхауз запропонували пройти курс лікування у клініці для наркозалежних. Емі натомість сіла писати нові пісні, перебуваючи впевненою, що кращих ліків для себе вона не знайде.

Надзвичайна сталість

Результат знову попадає прямо в ціль. «Back to Black», що вийшов 2006 року, одразу займає перші позиції в чартах, стає альбомом-бестселером і п’ять разів завойовує звання платинового. Джазу у ньому, правда, поменшало, натхнення Емі знаходила у жіночих поп-гуртах 50-60-х років.

Тут треба відмітити, що погані звички і нездоровий спосіб життя Вайнхауз аж ніяк не збирається кидати. Проте, як не дивно, на нещастя в особистому житті не скаржиться: через рік після виходу другого альбому співачка виходить заміж. Ім’я обранця ні від кого не приховує – це такий собі Блейк Філдер-Сивіл. Подружжя починає бешкетувати вже вдвох, а трохи згодом Блейк і собі набуває трохи скандальної слави, потрапивши на чималий термін у в’язницю за хабарництво і бійку.

Способом життя співачки та її другої половини починає перейматися простий народ, а також близькі, друзі та рідні. Наприклад, наприкінці 2007 року родичі Філдер-Сивіла закликали усіх прихильників співачки бойкотувати її творчість, аж поки парочка не вгамується і не почне спокійне законослухняне сімейне життя. До проблем із поведінкою Емі додаються ще і проблеми зі здоров’ям: анорексія навпіл з булімією, емфізема легень, регулярні візити до лікарень відповідно. В інтернеті прихильники та і просто ті, хто коли-небудь чув ім’я Вайнхауз і знають, хто вона насправді, виказують своє співчуття і хвилювання.

Вистачає і вороже налаштованих: у мережі, наприклад, можна натрапити на сповнений людяності сайт «When Will Amy Winehouse Die?», на якому пропонується вгадати дату смерті співачки і отримати айпод.

Її поведінку  засуджують – вона не збирається виправлятися, навпаки. Її записують на перші місця у рейтингах несмаку – її стиль одягу не змінюється. Їй не дали візу, аби потрапити на церемонію вручення Grammy Awards – вона спокійно розказала промову з екрану. Менше з тим! Будучи номінанткою шести категорій, вона ще і стала переможницею у п’яти з них.